Москва прагне розкласти і розчленувати Україну

- 08.01.2009 13:05

Рівно в 10.00 в перший день нового року російський державний газовий монополіст 'Газпром' припинив постачання природного газу на Україну удруге за останні три роки. Росія свої старання заморозити сусідню країну в середині зими пояснює тим, що Київ заборговував за газ більше 2 мільярдів доларів і відмовляється платити в 2009 році за тарифом, більш ніж в два рази що перевищує тариф 2008 років.

Таким чином, цінова політика 'Газпрому' повністю руйнує те, що ще залишалося від довіри до попередніх висловів Москви, що вона 'не збирається використовувати енергоносії як зброю'. Росія хоче, аби Україна платила 418 доларів за кожну тисячу кубометрів природного газу. Це більше, ніж платить найбільший споживач 'Газпрому', Німеччина, і це вчетверо більше, ніж плата, яку він вимагає з Білорусі.

Чинення тиску на Україну сьогодні - це непрікритая спроба дестабілізувати одну з небагатьох колишніх республік Радянського Союзу, що не перетворилися в поліцейські держави, ведені якими-небудь довічними президентами, і країну, що має реальні перспективи вступу в НАТО. Підвищення ціни на газ укупі з міжнародною економічною кризою може завдати Україні смертельного удару - і саме цього добивається Москва.

Використання енергоресурсів для втручання в справи своїх колишніх васальних держав - для Кремля справа не нова. Ще в початку 90-х років в пресі були опубліковані секретні документи російського уряду, в яких так і говорилося: 'задушити Україну газом'.

У 2001 році один з представників НАТО в Києві розповідав мені: 'Тут діє залізне правило: якщо працюєш на Україні по яких-небудь проектах або домовленостях, проти яких можуть заперечувати росіяни, потрібно обов'язково все погоджувати і підписати до середини літа, поки погода ще тепла. Як тільки приходить зима, Москва починає 'грати на трубі' і тримає руку на крані, поки не буде так, як вона хоче.

В цьому відношенні Росія поводиться сьогодні так само, як тоді, але сьогодні Москві набагато важливіше поставити Київ на коліна, ніж будь-коли. Режиму прем'єр-міністра Володимира Путіна і його декоративного президента Дмитра Медведева необхідний 'враг-прізрак', як вже позначив це явище не один російський політолог. Цей враг-прізрак - деяка загальна ідея про Захід, що втілюється США, НАТО і заразом британськими прокурорами і прем'єрами, яким, бачте, не подобається, що їх громадян вбивають всякими ядерними отрутами.

Жодна обіцянка, яка Путін і іже з ним давали відносно того, як вони змінять напрям, в якому рухалася Росія за часів правління Бориса Єльцина, коли Росія була 'Диким Сходом', так і не була виконана. Хабарництво і відкоти приймають великі масштаби, ніж будь-коли; у 2005 році організація Transparency International, складова індекс корупції, поставила Росію на одне місце з Албанією. Російська армія, яку Путін обіцяв перебудувати після багатьох років розрухи при своєму попереднику, так і залишилася недореформірованной і застарілою, що і показали ганебні результати її вторгнення до Грузії в 2008 році. В основному політика Кремля направлена на те, аби максимально утруднити - якщо не зовсім заблокувати - будь-які кроки, направлені на модернізацію Росії.

Тому-то сьогодні Кремлю більше, ніж будь-коли, потрібний цей ворог - примара України і Грузії, що стали членами НАТО, 'альянсу зла, який вже стукається в дверях Родіни-матері'. Йому потрібно залякати населення і змусити його беззастережно підтримувати нинішню політику. І, оскільки з часом ця тактика буде все менш і менш ефективною - адже в 2009 році в Росії ще рушитимуться банки, будуть і інші погані явища в економіці - Москва, поза всякими сумнівами, усе більш підсилюватиме підсилювати тиск на Україну, аби якось компенсувати негативний ефект.

Але, навіть розуміючи очевидність реальності, навіть усвідомлюючи, що з моменту падіння радянського комунізму прошло вже майже два десятиліття, і в 21-м столітті знаходяться люди, яких ще Ленін свого часу називав 'корисними дурнями'. То, як вони пропонують Сполученим Штатам вирішувати ситуацію, що склалася між Україною і Росією, лише в черговий раз доводить правильність слів Уїнстона Черчилля про те, що заспокоєння диктатора - це годування крокодила в марній надії, що ти будеш з'їдений останнім. Говорять, що з Москвою треба укласти таємну операцію: обіцянка не ставити нові бази НАТО і не розширювати НАТО до кордонів Росії в обмін на згоду Москви залишити Україні статус, як у Фінляндії, з гарантією суверенітету і невтручання в її внутрішні справи.

Але думати, що Москва не втручатиметься у внутрішні справи України - або, якщо виразитися точніше, що вона припинить спроби розкласти і розчленувати цю країну, що тривають ось вже 18 років - і думати, що газовий кран більше не використовуватиметься як знаряддя ударів по голові - це все одно що згодовувати українців тому самому крокодилові.

Ключові слова: Хабарництво, відкоти, Росія-Україна

Коментарі (0)

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка