Платинова Буковина

80 – річниця колективізації та ліквідація куркульства

Український народ всю свою історію боровся за своє виживання.Такі не легкі роки припали і на кінець січня 1930 року - мова про це піде нище.

Сьогодні ми з вами маємо можливість відкривати архівні документи одної з найтрагічніших подій в історії ХХ століття.

Наприкінці листопада 1929 пленум ЦК ВКП (б) оголосив про колективізацію села. У грудні вона почалася.

1929 рік це рік початку тотального наступу радянської влади на село з метою втілення соціалістичного образу життя в селянські маси.

Перед тим керівництво СРСР майже десять років не проводило активних заходів залучення широких мас працівників села в колективні господарства, пам'ятаючи свій гіркий досвід адміністративного тиску на селян, який призвів до їх озброєного протистояння проти влади в ході громадянської війни та на початку двадцятих років. В 1929 році держава зміцнилася завдяки заходам нової економічної політики, і тому вона розпочала новий, "комуністичний" штурм на село. Селяни також вже були не ті, багато з них покращили своє матеріальне становище за рахунок одноосібного господарювання і не збиралися віддавати зароблене в державну казну. Таке протистояння призвело у подальшому до трагічних наслідків особливо для українського селянства.

Возможно, формат этой картинки не поддерживается браузером. Розуміючи, що найзапекліший опір чинитимуть заможніші селяни, Сталін закликав до «ліквідації куркульства як класу». Ця класична тактика за принципом «поділяй та володарюй» була розрахована на те, щоб ізолювати найзаможніших хазяїв від маси бідних, селян. Проте визначити, хто саме є куркуль, було не просто. Вважалося, що куркулі мають більше засобів виробництва, ніж середняки, й використовують найману працю. Підрахували, що вони складали близько 5 % селян. Але зображення урядом куркулів як «кровопивців-лихварів» та «експлуататорів» своїх односельців рідко відповідало дійсності.

Заможнішому селянинові, як правило, належало 10—15 акрів землі, кілька коней, корів та овець. Його майно у сучасних цінах навряд чи перевищувало б 600—800 доларів США. Оскільки багато давніх куркульських родин було знищено під час громадянської війни куркулями нерідко ставали колись убогі селяни, що завдяки натужній праці розбагатіли за непу. У вирішенні питання, хто куркуль (а цим звичайно займалася «трійка», деякої входили представник Чека (тепер ДПУ), голова сільської Ради та партійний секретар), свою роль відігравали заздрість, особисті антипатії й дуже часто небажання селян вступати до колгоспу. Тому куркулями оголошували багатьох середняків. Для бідняків, які практично не мали нічого, але теж не бажали вступати до колгоспів, винайшли споріднений термін — підкуркульник.

Громлячи куркулів, Сталін повів наступ проти селянства взагалі. Партійні активісти отримали вказівку негайно розпочати суцільну колективізацію. Накази Сталіна, нерідко туманні щодо того, як саме здійснювати Ці масові перетворення, зате були цілком зрозумілими в одному: їх належало проводити швидко, незважаючи ні на які протести, труднощі й кошти. Як правило, це відбувалося так: на село налітали партійні робітники, скликали збори, на яких погрозами змушували кількох селян створити колгосп. Партійний активіст нерідко кричав: «Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?» А тоді від усіх мешканців села вимагали передати колгоспу свою землю й худобу.

Ці заходи викликали на селі бурю гніву. Селяни нерідко били, а то й убивали чиновників. Особливо поширилися так звані «бабські бунти» — повстання жінок, які вимагали повернення відібраної власності. У випадках великих повстань озброєних селян уряд посилав на їх придушення регулярні війська та підрозділи ОДПУ.

Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1932 рр. Україна втратила близько половини поголів'я худоби.

Багато селян утікали з колгоспів і шукали праці в містах. На велике розчарування радянських чиновників, бідняки та середняки, що поліпшили своє становище за непу, часто були найзапеклішими їхніми супротивниками.

Ось така коротенька сторінка подій того часу про який нам з вами варто завжди пам’ятати.

Степан Карачко, член спілки архівістів України

Джерело: фото-ig0.mirtesen.ru

Додати свій коментарій:

*Ім'я:
E-mail:
*Коментарій:	Символів залишилося: із
Підтвердіть, що Ви людина  Відповідь - одне слово на тій же мові, що й питання. Відповідь на питання «скільки» - число Нову загадку, будь-ласка

Другие новости:

Почти 80% французов не поддерживают деятельность Макрона на посту президента Вместе с тем, популярность премьер-министра Франции Франсуа
- 28.01.2025 10:48

Как правильно тушить капусту Как легко и вкусно потушить капусту: три простых рецепта
- 27.01.2025 17:41

Что добавить в котлеты, чтобы не развалились и были сочнее? Идеальный ингредиент для рыбных котлет: сочность и форма без компромиссов
- 27.01.2025 15:50

Онлайн-медиа в Украине обяжут удалять негативные комментарии о власти В Украине был принят законопроект, предусматривающий новые
- 27.01.2025 12:51

Онлайн-медіа в Україні будуть видаляти негативні коментарі про владу В Україні було ухвалено законопроєкт, що передбачає
- 27.01.2025 12:48

79% громадян Франції висловили незадоволення діяльністю президента Емманюеля Макрона Згідно з цими даними, лише 21% респондентів схвалюють політику
- 27.01.2025 09:49

Домашняя сгущенка ТОП-3 лучших рецепта Магазинная сгущенка – это удобно, но не всегда качественно
- 26.01.2025 15:46

Рецепт печенья Орешки - правильный рецепт Как приготовить правильные печенья Орешки?
- 26.01.2025 14:57

Лукашенко проголосував на виборах президента Білорусі Вибори в Білорусі: ключові події та суспільні настрої
- 26.01.2025 11:08

Выборы в Беларуси: ключевые события и общественные настроения Выборы в Беларуси традиционно вызывают
- 26.01.2025 10:24

Всі новини